коцюрбитися

коцю́рбитися

-блюся, -бишся; мн. коцюрбляться; недок., розм.

Гнутися, кривитися, скручуватися.

|| Скорчуватися від старості, болю, страху тощо.

Значення в інших словниках

1. коцюрбитися — коцю́рбитися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. коцюрбитися — Корчитися, карлючитися, гнутися, кандзюбитися; (- дошки) жолобитися, кривитися, скручуватися, дубитися.  Словник синонімів Караванського
3. коцюрбитися — КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. У неї [баби] лице, як дубова кора, а пальці на руках вузлами коцюрбились і тремтіли (А.  Словник української мови у 20 томах
4. коцюрбитися — ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. коцюрбитися — КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (Стельмах, Правда..  Словник української мови в 11 томах