коцюрбитися

КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм.

Гнутися, кривитися, скручуватися.

У неї [баби] лице, як дубова кора, а пальці на руках вузлами коцюрбились і тремтіли (А. Іщук);

Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (М. Стельмах);

Сонце мліло над випаленим двором, .. коцюрбились пелюстки красоль на клумбах (В. Дрозд);

// Скорчуватися від старості, болю, страху і т. ін.

Добре зодягнений воєводський дозорець .. ногами тусав якусь дівчину, що, мов їжак, коцюрбилася, ховаючи від грізних чобіт своє лице (Іван Ле);

– Стріляй, бузувіре, стріляй, зраднику, твоя пора, – хрипить, незручно коцюрблячись на долівці, Погиба (М. Стельмах);

Тримаючись розведеними хрестом руками зеленої могили, Іван ницьма коцюрбився, клячав і плакав (І. Чендей).

Значення в інших словниках

1. коцюрбитися — коцю́рбитися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. коцюрбитися — Корчитися, карлючитися, гнутися, кандзюбитися; (- дошки) жолобитися, кривитися, скручуватися, дубитися.  Словник синонімів Караванського
3. коцюрбитися — -блюся, -бишся; мн. коцюрбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. || Скорчуватися від старості, болю, страху тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коцюрбитися — ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. коцюрбитися — КОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцю́рбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (Стельмах, Правда..  Словник української мови в 11 томах