крамарчук
крамарчу́к
-а, ч.
1》 розм. Бідний, поганенький крамар.
|| зневажл. Крамар (у 1 знач.).
2》 заст. Те саме, що крамаренко.
3》 заст. Учень, помічник крамаря (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовикрамарчу́к
-а, ч.
1》 розм. Бідний, поганенький крамар.
|| зневажл. Крамар (у 1 знач.).
2》 заст. Те саме, що крамаренко.
3》 заст. Учень, помічник крамаря (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови