Великий тлумачний словник сучасної мови

красуля

красу́ля

-і, ж., діал.

Красуня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. красуля — красу́ля іменник жіночого роду, істота красуня діал.  Орфографічний словник української мови
  2. красуля — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
  3. красуля — КРАСУ́ЛЯ, і, ж., діал. Красуня. Закохався [Грицько] в сусідчину наймичку – веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Панас Мирний); Ходи, ходи, красуле (У. Самчук).  Словник української мови у 20 томах
  4. красуля — КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет.  Словник синонімів української мови
  5. красуля — КРАСУ́ЛЯ, і, ж., діал. Красуня. Закохався [Грицько] в сусідчину наймичку — веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Мирний, І, 1949, 176).  Словник української мови в 11 томах
  6. красуля — Красуля, -лі ж. насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. І. 5.  Словник української мови Грінченка