красуля
КРАСУ́ЛЯ, і, ж., діал.
Красуня.
Закохався [Грицько] в сусідчину наймичку – веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Панас Мирний);
Ходи, ходи, красуле (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)КРАСУ́ЛЯ, і, ж., діал.
Красуня.
Закохався [Грицько] в сусідчину наймичку – веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Панас Мирний);
Ходи, ходи, красуле (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)