1. Словник української мови у 20 томах

красуля

КРАСУ́ЛЯ, і, ж., діал.

Красуня.

Закохався [Грицько] в сусідчину наймичку – веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Панас Мирний);

Ходи, ходи, красуле (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красуля — красу́ля іменник жіночого роду, істота красуня діал. Орфографічний словник української мови
  2. красуля — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  3. красуля — -і, ж., діал. Красуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. красуля — КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет. Словник синонімів української мови
  5. красуля — КРАСУ́ЛЯ, і, ж., діал. Красуня. Закохався [Грицько] в сусідчину наймичку — веселу, моторну й робочу дівчину, хоч і невелику красулю (Мирний, І, 1949, 176). Словник української мови в 11 томах
  6. красуля — Красуля, -лі ж. насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка