1. Словник української мови у 20 томах

красун

КРАСУ́Н, а́, ч., діал.

Красень (у 1 знач.).

[Король:] Чи до вподоби тобі, доню, цей красун? (М. Кропивницький);

Вона думає про мене. Але чому? Я ж не красун, не першої молодості... (Г. Хоткевич);

О десятій з половиною рівно він з'явився – високий, з великим чолом, з сивиною на скронях, колишній красун, зразковий представник чоловічої статі (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красун — красу́н іменник чоловічого роду, істота красень діал. Орфографічний словник української мови
  2. красун — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  3. красун — -а, ч., діал. Красень (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. красун — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови
  5. красун — КРАСУ́Н, а́, ч., діал. Красень (у 1 знач.). [Король:] Чи до вподоби тобі, доню, цей красун? (Кроп.. IV, 1959, 164). Словник української мови в 11 томах