красун

КРАСУ́Н, а́, ч., діал.

Красень (у 1 знач.).

[Король:] Чи до вподоби тобі, доню, цей красун? (М. Кропивницький);

Вона думає про мене. Але чому? Я ж не красун, не першої молодості... (Г. Хоткевич);

О десятій з половиною рівно він з'явився – високий, з великим чолом, з сивиною на скронях, колишній красун, зразковий представник чоловічої статі (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. красун — красу́н іменник чоловічого роду, істота красень діал.  Орфографічний словник української мови
2. красун — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
3. красун — -а, ч., діал. Красень (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. красун — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину).  Словник синонімів української мови
5. красун — КРАСУ́Н, а́, ч., діал. Красень (у 1 знач.). [Король:] Чи до вподоби тобі, доню, цей красун? (Кроп.. IV, 1959, 164).  Словник української мови в 11 томах