кратер

кра́тер

-а, ч., геол.

Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через якого під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо.

|| Частина ландшафту, що своєю формою нагадує кратер вулкана.

Значення в інших словниках

1. кратер — кра́тер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кратер — див. яма  Словник синонімів Вусика
3. кратер — Кратер — crater — Krater – 1) Чашкоподібне або конусоподібне заглиблення на вершині або схилі вулкану. Діаметром від перших десятків м. до декількох кілометрів. На дні кратера знаходиться одне або декілька жерл вулкану.  Гірничий енциклопедичний словник
4. кратер — КРА́ТЕР¹, а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. кратер — кра́тер (грец. κρατήρ, букв. – чаша) 1. Чашо- або лійкоподібна западина на вершині чи схилі вулкана. 2. Округлої форми гори на поверхні Місяця діаметром до сотні і більше кілометрів. 3. Заглиблення, що утворюється у вугільному електроді електричною дугою постійного струму.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кратер — Кра́тер, -ра; -тери, -терів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кратер — КРА́ТЕР, а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо.  Словник української мови в 11 томах