краще
кра́ще
присл.
1》 Вищ. ст. до гарно, добре 1), 3) і хороше; ліпше.
|| у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Тим краще.
2》 у знач. част. Уживається для підкреслення переваги чогось над чимось; ліпше. Ходімо краще додому.
Великий тлумачний словник сучасної української мови