краєчок

крає́чок

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до край I 1).

Значення в інших словниках

1. краєчок — крає́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. краєчок — див. межа  Словник синонімів Вусика
3. краєчок — [крайечок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў  Орфоепічний словник української мови
4. краєчок — КРАЄ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до край¹ 1. Станеш на краєчку Шевченкової гори – і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (І. Нечуй-Левицький); Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла .. шапочка й сорочка (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. краєчок — кра́єм (крає́чком) ву́ха. 1. зі сл. чу́ти, почу́ти і под. Трохи, не повністю. Збігалися (люди) до того місця, де маячіли вершники, щоб хоч краєм вуха почути слова, що провіщали волю козацькому роду (С.  Фразеологічний словник української мови
6. краєчок — Крає́чок, -є́чка, на -є́чку; -є́чки, -є́чків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. краєчок — КРАЄ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до край¹ 1. Станеш на краєчку Шевченкової гори — і перед очима розстилаються дивно гарні картини за Дніпром (Н.-Лев., II, 1956. 384); Якраз на виду, на самому краєчку колиски, висіла.. шапочка й сорочка (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
8. краєчок — Краєчок, -чка м. ум. отъ край.  Словник української мови Грінченка