креденець

кре́денець

-нця, ч., діал.

Буфет, шафа з посудом.

Значення в інших словниках

1. креденець — кре́денець іменник чоловічого роду буфет для посуду рідко  Орфографічний словник української мови
2. креденець — КРЕ́ДЕНЕЦЬ, нця, ч., заст. Креденс. В кінці зали здіймався креденець, важкий і величезний, як вівтар (З. Тулуб); У XVII ст. креденці набули того вигляду, до якого звикли сучасні люди. В Україні у ХХ ст.  Словник української мови у 20 томах
3. креденець — КРЕ́ДЕНЕЦЬ, нця, ч., заст. Буфет для посуду. В кінці зали здіймався креденець, важкий і величезний, як вівтар (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93).  Словник української мови в 11 томах
4. креденець — Кре́денець, -нця м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.  Словник української мови Грінченка