Великий тлумачний словник сучасної мови

кренделик

кренде́лик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до крендель.

|| у знач. присл. кренделиком. У вигляді кренделя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кренделик — кренде́лик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кренделик — див. хліб  Словник синонімів Вусика
  3. кренделик — КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель. “З якої це причини вона привезла з Києва свою лютість ніби в цих паперових торбинках з бубличками та кренделиками?” – думав Мишук (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. кренделик — КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель; // у знач. присл. кренде́ликом. У вигляді кренделя. — Кіснички вплету, кренделиком коси зложу..— наче намальоване буде! — утішається Марта своєю роботою (Мирний, IV, 1955, 337).  Словник української мови в 11 томах