Значення в інших словниках
-
кресиво —
креси́во іменник середнього роду кресало діал.
Орфографічний словник української мови
-
кресиво —
КРЕСИ́ВО, а, с., діал. Кресало. – Десять днів степом їхав та хіба сирою рибою живився, бо й кресива в мене нема, щоб вогонь розвести (А. Чайковський); * У порівн. Вітрець повіне [повіє], то колоски так і крешуть, як у кресиво (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
кресиво —
КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм., КРЕСИ́ВО діал., ОГНИ́ВО заст. Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О.
Словник синонімів української мови
-
кресиво —
КРЕСИ́ВО, а, діал. Кресало. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво (Барв., Опов.., 1902, 147).
Словник української мови в 11 томах
-
кресиво —
Креси́во, -ва с. = кресало. Шух. І. 129.
Словник української мови Грінченка