Значення в інших словниках
-
кривдниця —
кри́вдниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кривдниця —
КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Ю. Смолич); Присіла [Стефа] .. й вичікувально уп'ялася очима в свою згорьовану кривдницю (І. Андрусяк); До поліції звернулася жінка, яка попросила покарати її подругу.
Словник української мови у 20 томах
-
кривдниця —
КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 135).
Словник української мови в 11 томах