Великий тлумачний словник сучасної мови

крижівниця

крижівни́ця

I -і, ж., бот.

Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця.

II -і, ж.

Дошка чи брус, що з'єднує вгорі полудрабки воза.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. крижівниця — крижівни́ця 1 іменник жіночого роду рослина крижівни́ця 2 іменник жіночого роду брус  Орфографічний словник української мови
  2. крижівниця — КРИЖІВНИ́ЦЯ¹, і, ж. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Крижівницю заготовляють у період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел, і використовують свіжою або зв'язують у невеликі пучки й сушать (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. крижівниця — КРИЖІВНИЦЯ (трав'яниста рослина родини хрестоцвітих), ХРЕСТО́ВНИЦЯ.  Словник синонімів української мови
  4. крижівниця — КРИЖІВНИ́ЦЯ¹, і, ж., бот. (Crucianella L.). Трав’яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця. КРИЖІВНИ́ЦЯ², і, ж. Дошка або брус, що з’єднує вгорі полудрабки воза. Біля двору, торохтячи, проїхав драбиняк.  Словник української мови в 11 томах
  5. крижівниця — Крижівниця, -ці ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.  Словник української мови Грінченка