крижівниця

КРИЖІВНИ́ЦЯ¹, і, ж.

Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих.

Крижівницю заготовляють у період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел, і використовують свіжою або зв'язують у невеликі пучки й сушать (з наук.-попул. літ.);

Настій трави крижівниці застосовують у вигляді примочок для лікування ран та опіків (з навч. літ.);

Крижівниця любить тепло (із журн.).

КРИЖІВНИ́ЦЯ², і, ж.

Частина воза, дошка чи брус, що з'єднує вгорі два полудрабки.

Забравшися на гарбу й спершися на крижівницю, він [голова] голосно сказав: – Граждани [Громадяни]! У нашій станиці сьогодні невеличкий празник (С. Добровольський);

Ззаду на возі, коло самої крижівниці, сидів запорошений .. чоловік (А. Іщук);

Біля двору, торохтячи, проїхав драбиняк. Економський фурман Євген Колосюк стишує загнуздані коні, щось гукає Христині та озирається, швиденько вискакує на віз, вмощується на крижівницю (М. Стельмах);

* Образно. Я .. дибав, наче молодий бичок, якого приланцюговано до крижівниці і потарганено на базар (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. крижівниця — крижівни́ця 1 іменник жіночого роду рослина крижівни́ця 2 іменник жіночого роду брус  Орфографічний словник української мови
2. крижівниця — I -і, ж., бот. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця. II -і, ж. Дошка чи брус, що з'єднує вгорі полудрабки воза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крижівниця — КРИЖІВНИЦЯ (трав'яниста рослина родини хрестоцвітих), ХРЕСТО́ВНИЦЯ.  Словник синонімів української мови
4. крижівниця — КРИЖІВНИ́ЦЯ¹, і, ж., бот. (Crucianella L.). Трав’яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця. КРИЖІВНИ́ЦЯ², і, ж. Дошка або брус, що з’єднує вгорі полудрабки воза. Біля двору, торохтячи, проїхав драбиняк.  Словник української мови в 11 томах
5. крижівниця — Крижівниця, -ці ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.  Словник української мови Грінченка