криз
КРИЗ, у, ч., мед.
Раптове різке загострення хвороби, погіршення стану хворого.
Криз супроводжується тахікардією, вегетативними порушеннями, емоційним збудженням (з наук. літ.);
Криз спричинюють не лише численні препарати, але й деякі продукти харчування (з навч. літ.).
△ (1) Гіпертоні́чний криз – раптове різке підвищення артеріального тиску, спричинене гіпертонічною хворобою або деякими іншими захворюваннями.
Вже мені не рекомендується занадто поринати у минуле, вік не той, не те здоров'я. Підвищився тиск, гіпертонічний криз, теє-сеє... (В. Дрозд);
У ніч після того, як дізнався, що документи готові і можна перебиратися у дім для людей похилого віку, в нього стався гіпертонічний криз (Г. Вдовиченко);
Для лікування гіпертонічних кризів використовують велику групу синтетичних препаратів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)