кровожерний

кровоже́рний

-а, -е.

1》 Який живиться іншими тваринами, нападає на людей; хижий (про тварин). Кровожерний звір.

2》 перен. Жадібний до вбивств, кровопролиття; жорстокий, лютий.

|| Який виражає жорстокість. Кровожерні очі.

Значення в інших словниках

1. кровожерний — кровоже́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кровожерний — КРОВОЖЕРЛИВИЙ, хижий, д. пажерний; П. жорстокий, лютий.  Словник синонімів Караванського
3. кровожерний — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. кровожерний — КРОВОЖЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який живиться тваринами, нападає на людей (про тварин); хижий. Падали [літаки] не прямовисно, а трішки похило, як падає з висоти на малих курчат кровожерний шуліка (Є.  Словник української мови у 20 томах
5. кровожерний — ХИ́ЖИЙ (який живиться іншими тваринами; який виражає хижість; такий, як у хижака), КРОВОЖЕ́РНИЙ, КРОВОЖЕ́РЛИВИЙ, ПАЖЕ́РНИЙ діал. А над ним (тілом коня) вже кружляє та в'ється Птаства хижого чорная зграя; Рвуть, хапають...  Словник синонімів української мови
6. кровожерний — Кровоже́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кровожерний — КРОВОЖЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який живиться іншими тваринами, нападає на людей; хижий (про тварин). Кровожерний звір; Кровожерний лев. 2. перен. Жадібний до вбивств, кровопролиття; жорстокий, лютий.  Словник української мови в 11 томах
8. кровожерний — Кровожерний, -а, -е Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.  Словник української мови Грінченка