кротон

крото́н

-у, ч.

Рід рослин сімейства молочайних.

Значення в інших словниках

1. кротон — крото́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кротон — КРОТО́Н, у, ч. Тропічна рослина родини молочаєвих, з насіння якої одержують олію, що має лікувальні властивості. У малих дозах олія кротону має сильну проносну дію, а у великих викликає отруєння (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кротон — крото́н (від грец. κρότων – рицина) рід тропічних та субтропічних рослин родини молочайних. Дерева, кущі, іноді трави. Багато видів отруйні. З насіння деяких видів добувають кротонову олію, яку використовують як проносне.  Словник іншомовних слів Мельничука