кротон

крото́н

(від грец. κρότων – рицина)

рід тропічних та субтропічних рослин родини молочайних. Дерева, кущі, іноді трави. Багато видів отруйні. З насіння деяких видів добувають кротонову олію, яку використовують як проносне.

Значення в інших словниках

1. кротон — крото́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кротон — -у, ч. Рід рослин сімейства молочайних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кротон — КРОТО́Н, у, ч. Тропічна рослина родини молочаєвих, з насіння якої одержують олію, що має лікувальні властивості. У малих дозах олія кротону має сильну проносну дію, а у великих викликає отруєння (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах