кручак

круча́к

-а, ч.

1》 діал. Баран, хворий на метлицю.

2》 розм. Навіжена людина з непередбаченою поведінкою, схильна до шаленства, бешкету.

Значення в інших словниках

1. кручак — Круча́к, -ка́ м. Баранъ, больной метлицею, съ червемъ въ головѣ. Анан. у. Маркев. 8.  Словник української мови Грінченка