кулачний

кула́чний

-а, -е.

У якому застосовується сила кулака (у 1 знач.).

Кулачне право — свавілля, панування грубої сили.

Значення в інших словниках

1. кулачний — кула́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кулачний — КУЛА́ЧНИЙ, а, е. У якому застосовують силу кулака (у 1 знач.). Один із силачів чотирьох переміг В Олімпії, над Пізою-рікою, .. Або в кулачній бійці, що, бува, Кінчиться смертю або раною тяжкою (І.  Словник української мови у 20 томах
3. кулачний — КУЛА́ЧНИЙ, а, е. У якому застосовується сила кулака (у 1 знач.). Бачачи, що кошовому загрожує велика небезпека, група тверезих кинулась навперейми п’яним. Почався кулачний бій (Довж.  Словник української мови в 11 томах
4. кулачний — Кулачний, -а, -е 1) Кулачный. 2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.  Словник української мови Грінченка