Великий тлумачний словник сучасної мови

кульбаба

кульба́ба

-и, ж.

Трав'яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром.

|| Квітка цієї рослини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Кульбаба — Кульба́ба прізвище  Орфографічний словник української мови
  2. кульбаба — КУЛЬБА́БА, и, ж. Трав'яниста рослина родини складноцвітих із жовтими квітками і стеблом, з якого виділяється молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром.  Словник української мови у 20 томах
  3. кульбаба — Рослина родини складноцвітих, поширена на всій земній кулі; листки утворюють розетку, квітки жовті, зібрані в кошичок; бур'ян (луки, сади, газони) і лікарська рослина; в Україні 12 видів, найпоширеніша к. лікарська; деякі види каучуконосні (кок-сагиз, крим-сагиз).  Універсальний словник-енциклопедія
  4. кульбаба — Ку́льба́ба, -би, -бі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кульбаба — КУЛЬБА́БА, и, ж. Трав’яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром. Зелений острів заквітчався рясними жовтими квітками кульбаби, неначе хто посіяв по траві зорі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. кульбаба — Кульба́ба, -би ж. раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf. Анн. 349.  Словник української мови Грінченка