кумир
куми́р
-а, ч.
1》 Статуя, якій язичники поклоняються як божеству; ідол.
|| заст. Статуя взагалі.
2》 перен. Той, хто служить предметом захоплення, поклоніння.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикуми́р
-а, ч.
1》 Статуя, якій язичники поклоняються як божеству; ідол.
|| заст. Статуя взагалі.
2》 перен. Той, хто служить предметом захоплення, поклоніння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови