купіль
ку́піль
купелі, ж. і купелю, ч.
1》 Тепла вода для купання.
|| Купання.
|| тільки мн. купелі, -ів. Мінеральні джерела; теплі води.
|| Посудина або кімната для купання; ванна.
2》 церк. Посудина з водою, в яку опускають дитину під час церковного обряду хрещення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови