купіль
КУ́ПІЛЬ, ку́пелі, ж. і ку́пелю, ч.
1. Вода для купання.
Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері, Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Т. Шевченко);
Князь-отець .. зустрів мене в зільнику, як брала я ласкавець на купіль князькам (К. Гриневичева);
Я не пам'ятаю випадку, щоб хтось після гицеля ліз і собі в ту крижану купіль (Б. Антоненко-Давидович);
Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (С. Чорнобривець);
* У порівн. Сонце пекло так, що трава була тепла і люди бродили в ній, мов у купелі (Григорій Тютюнник);
Зате на мілководді, на сірій кам'яній підошві, течія світла, весела і тепла-тепла, як купіль у ночвах (В. Близнець);
// тільки мн. купе́лі, ів. Мінеральні джерела; во́ди.
Подамся сього літа вже не на теплі купелі, а на вільне море (Леся Українка);
Тепер я пробув місяць на купелях в Уграх (В. Стефаник);
// Посудина або кімната для купання; ванна.
– Чи бажаєте зараз іти до купелі? – спитала вона баронесу (Леся Українка);
* Образно. Часто хмарка, народившися в синій купелі неба, розтає без сліду, несучися в невідому далечінь (Ю. Яновський).
2. Те саме, що купа́ння.
Вона спала смачно, твердо, спокійно, мов дитина по купелі (І. Франко);
Максимова купіль у Сріблянці зробила їхню сердечну розмову якоюсь особливою, легкою, схожою на веселу і втішну гру (І. Цюпа);
Ані слова не розбереш із цього напівпташиного повискування – так, ніби дівчата підчас купелі здобувають якусь іншу мову, тільки їм відому (Ю. Андрухович);
* Образно. Вийшовши на берег, Максим струснувся, як вовк після купелі, й озирнувся назад (І. Багряний);
Він .. пройшов через вогненну купіль, і його душа вже стукає в ворота раю!.. (М. Дашкієв).
3. церк. Посудина з водою, в яку опускають дитину під час церковного обряду хрещення.
Він почуває, що це не чужа йому дитина, а є в ньому частина чогось рідного, свого; на те він держить його на руках перед купелем, на те у хрест його вводить!.. (Панас Мирний);
* Образно. Полтавщина була його [Олеся Гончара] благословенною купіллю, його вербовою колискою на сонячних вервечках (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)