курно

ку́рно

присудк. сл.

Роблячи багато куряви.

Куритися (курити) курно — здіймати велику куряву, огортатися нею.

Значення в інших словниках

1. курно — ку́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. курно — КУ́РНО. присл. З курявою, курячи. Курилася дороженька [доріженька], Курилася курно (П. Чубинський); Гнали череду, було курно (С. Васильченко); Ой, дарма шляхи курили курно (І.  Словник української мови у 20 томах
3. курно — КУ́РНО, присудк. сл. Роблячи багато куряви. Ішли люди попід тинами вулицею курно (Головко, І, 1957, 217). ◊ Кури́тися (кури́ти) ку́рно — здіймати велику куряву, огортатися нею. Курилася дороженька [доріженька], Курилася курно (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
4. курно — Ку́рно нар. Дымно; пыльно. Курилася доріженька, курилася курно. Чуб. V. 164.  Словник української мови Грінченка