кустрець

кустре́ць

-я, ч., зах.

Чиряк; струп.

Значення в інших словниках

1. кустрець — Кустре́ць, -ця́ м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.  Словник української мови Грінченка