кустрець

Кустре́ць, -ця́

м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.

Значення в інших словниках

1. кустрець — -я, ч., зах. Чиряк; струп.  Великий тлумачний словник сучасної мови