кутник

ку́тник

-а, ч., тех.

Інструмент для вимірювання і розмічення кутів.

Значення в інших словниках

1. кутник — ку́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кутник — КУ́ТНИК, а, ч. 1. Інструмент для вимірювання і розмічання кутів. До найпростіших вимірювальних інструментів належать: масштабна лінійка, кронциркуль, нутромір, кутники (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кутник — Різновид профілю; див. профіль.  Універсальний словник-енциклопедія
4. кутник — КУ́ТНИК, а, ч., техн. Інструмент для вимірювання і розмічення кутів. До найпростіших вимірювальних інструментів належать: масштабна лінійка, кронциркуль, нутромір, кутники (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 29).  Словник української мови в 11 томах