кірковий

кі́рковий

-а, -е.

Прикм. до кірка 1), 2).

Значення в інших словниках

1. кірковий — кі́рко́вий прикметник від: кі́рка  Орфографічний словник української мови
2. кірковий — КІ́РКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кі́рка¹ 1, 2. За формою лишайники поділяють на накипні, або кіркові, листуваті та кущисті (з наук. літ.); Пустеля в центрі Ірану має низку западин, що вкриті кірковими солончаками (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кірковий — КІ́РКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до кі́рка 1, 2.  Словник української мови в 11 томах