кірказон

кірказо́н

-у, ч.

Рід рослин родини хвилівникових.

Значення в інших словниках

1. кірказон — КІРКАЗО́Н, а, ч., бот. Те саме, що хвилівни́к. У Бердянському заказнику трапляються кущі борщівнику сибірського, алтеї лікарської, куртини кірказона звичайного, череди, водяного перцю (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах