кірказон
КІРКАЗО́Н, а, ч., бот.
Те саме, що хвилівни́к.
У Бердянському заказнику трапляються кущі борщівнику сибірського, алтеї лікарської, куртини кірказона звичайного, череди, водяного перцю (з наук. літ.);
Гусінь метелика поліксени живиться лише чотирма видами рослин роду кірказон (з наук.-попул. літ.);
Багато видів кірказона декоративні й вирощуються в парках та оранжереях (з навч. літ.);
Деякі види кірказона вважаються лікарськими рослинами в народній медицині (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)