кірказон

КІРКАЗО́Н, а, ч., бот.

Те саме, що хвилівни́к.

У Бердянському заказнику трапляються кущі борщівнику сибірського, алтеї лікарської, куртини кірказона звичайного, череди, водяного перцю (з наук. літ.);

Гусінь метелика поліксени живиться лише чотирма видами рослин роду кірказон (з наук.-попул. літ.);

Багато видів кірказона декоративні й вирощуються в парках та оранжереях (з навч. літ.);

Деякі види кірказона вважаються лікарськими рослинами в народній медицині (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кірказон — -у, ч. Рід рослин родини хвилівникових. Великий тлумачний словник сучасної мови