кірказон

кірказо́н

-у, ч.

Рід рослин родини хвилівникових.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кірказон — КІРКАЗО́Н, а, ч., бот. Те саме, що хвилівни́к. У Бердянському заказнику трапляються кущі борщівнику сибірського, алтеї лікарської, куртини кірказона звичайного, череди, водяного перцю (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах