кірковий

КІ́РКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кі́рка¹ 1, 2.

За формою лишайники поділяють на накипні, або кіркові, листуваті та кущисті (з наук. літ.);

Пустеля в центрі Ірану має низку западин, що вкриті кірковими солончаками (з навч. літ.);

Стовбур волосся складається з серцевини, кіркового шару та шкірки (з наук.-попул. літ.).

2. анат. Прикм. до кора́ 3.

Кіркова речовина надниркової залози темно-бурого кольору, виділяє життєво важливі гормони – мінералокортикоїди та статеві гормони (з наук. літ.);

Центральний відділ сенсорної системи утворюють різні підкіркові ділянки головного мозку, що підпорядковуються ділянкам кори великих півкуль – кірковим відділам, які сприймають інформацію від рецепторів (з наук. літ.);

Під капсулою розташовані лімфобласти, що переносяться в кіркову речовину тимуса з червоного кісткового мозку (з навч. літ.).