лабзюк

лабзю́к

-а, ч., заст.

Жебрак.

Значення в інших словниках

1. лабзюк — ЛАБЗЮ́К, а, ч., діал. Жебрак, прохач. – Женіть їх у три шиї, лабзюків чортових! (Василь Шевчук); Для цього лабзюка, до речі, варто б узаконити посаду пліткаря при Сенаті (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
2. лабзюк — Лабзюк, -ка м. Попрошайка-мужчина.  Словник української мови Грінченка