лабзюк

лабзю́к

-а, ч., заст.

Жебрак.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабзюк — ЛАБЗЮ́К, а, ч., діал. Жебрак, прохач. – Женіть їх у три шиї, лабзюків чортових! (Василь Шевчук); Для цього лабзюка, до речі, варто б узаконити посаду пліткаря при Сенаті (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  2. лабзюк — Лабзюк, -ка м. Попрошайка-мужчина. Словник української мови Грінченка