лабзюк
лабзю́к
-а, ч., заст.
Жебрак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лабзюк — ЛАБЗЮ́К, а, ч., діал. Жебрак, прохач. – Женіть їх у три шиї, лабзюків чортових! (Василь Шевчук); Для цього лабзюка, до речі, варто б узаконити посаду пліткаря при Сенаті (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- лабзюк — Лабзюк, -ка м. Попрошайка-мужчина. Словник української мови Грінченка