лабзюк

Лабзюк, -ка

м. Попрошайка-мужчина.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабзюк — -а, ч., заст. Жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лабзюк — ЛАБЗЮ́К, а, ч., діал. Жебрак, прохач. – Женіть їх у три шиї, лабзюків чортових! (Василь Шевчук); Для цього лабзюка, до речі, варто б узаконити посаду пліткаря при Сенаті (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах