лазар

ла́зар

-я, ч., заст.

Жебрак.

Значення в інших словниках

1. Лазар — Ла́зар іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лазар — див. жебрак  Словник синонімів Вусика
3. Лазар — У Євангелії (Лука, 16, 20-21) є оповідання про жебрака Лазаря, який, покритий струпами, лежав коло воріт багача і радий був крихтам, що падали з чужого столу. "Співати Лазаря" – прибіднюватись (жебраки співали пісню про Лазаря, намагаючись розчулити слухачів).  Словник крилатих висловів
4. Лазар — д.-євр.; ім'я 'El'azar — Бог допоміг (буквально: Божа допомога). Варіант імені Єлеазар. Лазарко, Лазаронько, Лазарочко, Лазарик. Лазар побачив високу хату з одним вікном (М. Коцюбинський);— Даю тобі, Лазарину, якнайбільше грошей, Який з тебе, Лазарику, жовнірик хороший (Народна пісня).  Власні імена людей. Словник-довідник
5. лазар — ЛА́ЗАР, я, ч., заст. Жебрак. Хто всякі квітки хлопцям пришиває? – я, Варка Луценкова; хто .. лазарів передражнює? – я! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
6. лазар — ла́зар → лайза  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. Лазар — ско́рчити Ла́заря, книжн. Прикинутися безталанним, нещасним. — Чого ти здихаєш (зітхаєш)? — гримнув на неї голова. — У чоловіка навчилася?.. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
8. лазар — ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана..  Словник синонімів української мови
9. Лазар — Ла́зар, -ра.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. лазар — ЛА́ЗАР, я, ч., заст. Жебрак. Хто всякі квітки хлопцям пришиває? — я, Варка Луценкова; хто .. лазарів передражнює? — я! (Мирний, І, 1954, 71). ◊ Співа́ти (заво́дити) ла́заря — скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею.  Словник української мови в 11 томах