Значення в інших словниках
-
лампач —
лампа́ч іменник чоловічого роду необпалена цегла; те саме, що 'лимпач' рідко
Орфографічний словник української мови
-
лампач —
ЛАМПА́Ч, у, ч., рідко. Те саме, що лимпа́ч. Набив [Альоша] старого лампачу, що сипався з розруйнованої задньої стіни колишнього сарайчика, і замісив глину (І. Микитенко); Траншеї глибокі, довгі, стіни в них обкладені лампачем і побілені (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
лампач —
ЛАМПА́Ч, у, ч., рідко. Те саме, що лимпа́ч. Набив [Альоша] старого лампачу, що сипався з розруйнованої задньої стіни колишнього сарайчика, і замісив глину (Мик., II, 1957, 248).
Словник української мови в 11 томах