лампач
ЛАМПА́Ч, у, ч., рідко.
Те саме, що лимпа́ч.
Набив [Альоша] старого лампачу, що сипався з розруйнованої задньої стіни колишнього сарайчика, і замісив глину (І. Микитенко);
Траншеї глибокі, довгі, стіни в них обкладені лампачем і побілені (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)