ландо

ландо́

невідм., с., заст.

Карета з відкидним верхом на чотири місця.

Значення в інших словниках

1. ландо — Ландо́: — карета з відкидним верхом на чотири місця [51]  Словник з творів Івана Франка
2. ландо — ландо́ іменник середнього роду карета з відкидним верхом на чотири місця арх.  Орфографічний словник української мови
3. ландо — ЛАНДО́, невідм., с., заст. Карета з відкидним верхом на чотири місця. Біля тераси вже чекав чудовий екіпаж. Чорне лаковане ландо, запряжене парою вороних породистих коней (Н. Рибак); Дрібно цюкотять по друку колеса відкритого ландо... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. ландо — ландо́ (франц. landau) чотиримісна крита карета, верх якої розсувається і опускається.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ландо — Відкритий 4-колісний кінний екіпаж з розкладним (на 2 частини) накриттям; використовували у XVIII та XIX ст.  Універсальний словник-енциклопедія
6. ландо — ЛАНДО́, невідм., с., заст. Карета з відкидним верхом на чотири місця. Біля тераси вже чекав чудовий екіпаж. Чорне лаковане ландо, запряжене парою вороних породистих коней (Рибак, Помилка.., 1956, 75).  Словник української мови в 11 томах