Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ларингіт —
ларингі́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ларингіт —
ЛАРИНГІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гортані. Гострі ларингіти виникають під впливом різних подразників: термічних, хімічних (з навч. літ.); Цинку сульфат призначають хворим на кон'юнктивіт, катаральний ларингіт (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
ларингіт —
ларингі́т [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка] запалення слизової оболонки гортані людини й тварин. Спричинюється хвороботворними мікроорганізмами, охолодженням тіла, перенапруженням голосу тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
ларингіт —
ЛАРИНГІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гортані. Гострі ларингіти виникають під впливом різних подразників: термічних, хімічних (Лікар, експертиза.., 1958, 116).
Словник української мови в 11 томах