латун

лату́н

-а, ч., діал.

Залатана свитка.

Значення в інших словниках

1. латун — ЛАТУ́Н, а, ч., заст. Свитина з багатьма латками. В ній [кімнатці] було пусто: ні стільця, ні лавки, навіть сонячне світло не добувалось до неї, бо одиноке, маленьке, давно вже вибите віконце дід Макар заткнув латуном (Т. Бордуляк).  Словник української мови у 20 томах
2. латун — Лату́н, -на м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.  Словник української мови Грінченка