легковір

легкові́р

-а, ч.

Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина.

Значення в інших словниках

1. легковір — легкові́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. легковір — ЛЕГКОВІ́Р, а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина. За наші облігації сувої сукна і хрому на чоботи можна було купити на львівському базарі, тамтешні легковіри думали, що то – совітські гроші (В. Дрозд); – Не будь таким легковіром.  Словник української мови у 20 томах
3. легковір — ЛЕГКОВІ́Р, а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина.  Словник української мови в 11 томах