легковір
ЛЕГКОВІ́Р, а, ч.
Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина.
За наші облігації сувої сукна і хрому на чоботи можна було купити на львівському базарі, тамтешні легковіри думали, що то – совітські гроші (В. Дрозд);
– Не будь таким легковіром. Як може простий комсомольський хлопчик так зухвало користуватися цими штуками? (Ю. Андрухович);
Найбільшими ж легковірами й шкідниками є ті, які вважають, що раціональність притаманна лише їм (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)