легковір'я

ЛЕГКОВІ́Р'Я, я, с.

Надзвичайна довірливість.

Пустились чужака в своє подвір'я? Тепер карайтеся за легковір'я! (М. Годованець);

Я довірився тобі, негіднику, і поплатився за своє легковір'я (В. Малик);

Справжня віра – це не легковір'я. Вона ґрунтується на надійних підставах, на вагомих доказах (з газ.).

Значення в інших словниках

1. легковір'я — легкові́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. легковір'я — -я, с. Надзвичайна довірливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови