легковір'я
ЛЕГКОВІ́Р'Я, я, с.
Надзвичайна довірливість.
Пустились чужака в своє подвір'я? Тепер карайтеся за легковір'я! (М. Годованець);
Я довірився тобі, негіднику, і поплатився за своє легковір'я (В. Малик);
Справжня віра – це не легковір'я. Вона ґрунтується на надійних підставах, на вагомих доказах (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легковір'я — легкові́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- легковір'я — -я, с. Надзвичайна довірливість. Великий тлумачний словник сучасної мови